Сергій повернувся додому, як раптом з дверей його будинку вийшла дружина його брата. – Привіт, Уляно! А ти що тут робила? – здивувався він. – Я до Алли в гості забігала, – відповіла Уляна і швидко пішла. Чоловік зачинив двері за Уляною і зайшов в коридор. – Алла, а чому Уляна приходила? – гукнув Сергій до дружини. – А це я вирішила зробити подарунок собі на Новий рік. Вперше в житті на таке наважилася! – відповіла дружина. – Який ще подарунок? І до чого тут Уляна? – здивувався Сергій, нічого не розуміючи

– Алла, що відбувається? – невдоволено спитав чоловік, зачинивши двері за Уляною.

В будинку пахло чистотою і свіжістю, але дружина явно тільки що повернулася додому. Як же так?

– Сергію, що тобі не подобається? Я вирішила зробити подарунок собі коханій на Новий рік. Вперше в житті на таке наважилася!

– В сенсі? Що ти зробила? – здивувався він.

– Я найняла Уляну, щоб вона прибрила в будинку напередодні свята! Що не зрозуміло?

Алла вже другий рік працювала керуючою в одному престижному готелі. Перед Новим роком справ було багато, як і гостей. Доводилося ретельно стежити, щоб усі вчасно виконували свою роботу, як завжди.

Додому вона приходила після восьмої. А ще треба з дітьми уроки зробити та вечерю приготувати. Коли їй ще й прибирати?

– Алла, а ти що сама не можеш? З якого часу ти принцесою стала? – невдоволено спитав її чоловік.

– Відколи на роботі завал вже другий місяць поспіль, а тобі все одно! Мені хотілося, щоб вдома було чисто. Завтра вже 31-ше. Я просто б не встигала сама навести лад. Сергію, у нас у будинку п’ять кімнат, ти взагалі в курсі?

– Звісно, в курсі!

– І в якій з них прибираєш ти? Може, хоч би у своєму кабінеті? Ні, моя радість, ти навіть не знаєш, де в нашому будинку ганчірка лежить! Так що помовчав би!

– Ти як зі мною розмовляєш?

– Як зазвичай! Зараз тільки не роби із себе святу невинність?

– Ну добре, скажімо, але чому ти саме Уляну найняла? Вона ж дружина мого двоюрідного брата! Тепер вона всім родичам розповість, що моя дружина лінива, сама прибрати не в змозі! – обурювався Сергій.

– Не розкаже! І окреме дякую за ліниву! По-перше, вона сама просила мене нікому не говорити, що прибирала в нас вдома за гроші. По-друге, мені потрібна була знайома людина, якій можна було дати ключі від будинку, будучи впевненою, що вона половину цього будинку не винесе, доки наводитиме лад. До того ж, я випадково знайшла її оголошення в інтернеті. От і подзвонила. Ти краще запитав би, чому вона взагалі клінінгом займається!

– І чому?

– Тому що твій братик Сашко-негідник їй грошей взагалі не дає. Навіть на подарунки дітям відмовився давати. У нього, бачте, нова пасія! Можна подумати, що дітям ця відмовка підійде, коли вони під новорічною ялинкою нічого не знайдуть!

Сашко був відомим гульвісою. Про це всі знали, але мовчали. Він навіть і не ховався особливо. Вічно натикався на когось знайомого з новою пасією.

Таке почуття, що всі до цього звикли. Здавалося, він спеціально одружився на дівчині з села, щоб вона сиділа вдома і мовчала, зайвий раз рота не відкривала, навіть коли він дивував не по-дитячому.

Сама Уляна була простою і поступливою. Крім того, вона дуже любила свого чоловіка, незважаючи на всі його витівки. Вони мали двох дітей. Молодшій Ганусі тільки рік виповнився.

– То краще б ти їй просто так дала грошей!

– Та ну? І чим би це їй допомогло? Я не з тих, хто розкидатиметься рибою праворуч і ліворуч щодня, але вудку раз на рік можу подарувати. І припустимо, я їй заплатила дві тисячі за прибирання. Хочеш зробити племінникам подарунок на Новий рік? Дай мені ще дві тисячі, я завтра їй сама віднесу.

Сергій скривився, але грошей не дав. Не любив він розкидатися грошима. До того ж Уляна мала чоловіка. Хай він їй гроші й дає.

– До речі, у мене з’явилася чудова ідея! – Раптом сказала Алла і зателефонувала родичці: – Уляно, у мене думка одна в голову спала. Якщо все так погано, йди до мене працювати.

– Куди, додому? – Здивувалася вона.

– Ні, до готелю. Можна з гнучким графіком. Подумай про це.

– Та я б із задоволенням, але з ким мені доньку залишати?

– З собою бери. У нас є дитяча кімната для мешканців. Там наші співробітниці часто своїх дітей залишають. Чим ти гірша?

– А так можна?

– Так треба, особливо якщо гроші потрібні! Загалом, поки свята, відпочивай, а після подзвони мені, якщо надумаєш!

– Звісно, подзвоню! – радісно сказала Уляна. – Велике дякую!

Сергій стояв, відкривши рота. Часом дружина його дуже дивувала, якщо не сказати, що дратувала.

– І не соромно тобі молоду матір використовувати?

– Ні звичайно! Дивишся, зрозуміє, що Сашко ваш негідник, і піде від нього! – з усмішкою відповіла йому Алла.

Вона завжди знала, що чоловік її скуповуватий на гроші. Звикла вже до цього. Здогадувалася, що його реакція буде такою, тож і не хотіла йому розповідати про свій план.

Просто він додому повернувся раніше, ніж звичайно, от і побачив їх з Уляною. Нічого не поробиш!

Алла пішла готувати вечерю, а Сергій перевдягся, вмився і вмостився перед телевізором. Він все думав про цей клінінг, але вже не сердився на дружину. Може, вона і мала рацію. Занадто багато він на неї звалив.

До того ж сім’я не бідує, чому б не скинути частину обов’язків по дому з її плечей, якщо є така можливість.

Сергій прийшов на кухню і поставив своє несподіване запитання:

– Скажи, чим тобі допомогти?

– Ти зараз чи в принципі?

– Зараз, але якщо є й у принципі, теж скажи…

– Ну, ти можеш почистити і порізати цибулю, якщо хочеш щось зробити! – З усмішкою сказала вона.

Вони разом приготували вечерю, а потім покликали дітей їсти. Того вечора Сергій був особливо мовчазний, але дружина не звернула на це уваги. Після вечері він навіть викликався помити посуд. Оце так щастя привалило.

Алла вже готувалася до сну, коли прийшов її чоловік. Він поклав на тумбочку з її боку ліжка декілька купюр і сказав:

– Якщо ти хотіла такий подарунок у вигляді клінінгу, то краще я його оплачу!

Вона навіть посміхнулася. Йому вдалося її ще більше здивувати.

– Ось дякую, дорогий! А тепер іди сюди, я придумаю, як тобі віддячити! – З усмішкою сказала вона і поманила його пальчиком.

Він усміхнувся і підійшов ближче. Дружина обняла його і ніжно прошепотіла на вушко.

– Тільки таким подарунком ти від мене не відбудешся! Я ще чоботи придивилася!

Вранці Сергій прокинувся таким щасливим, що був готовий купити і чобітки, і сумочку до них, а Алла й не планувала чинити опір.