Місяць: Серпень 2023

Життя

Микола вийшов з машини й поцілував Олю у щічку. – До зустрічі! – сказав він, сів за кермо й поїхав. Оля підійшла до підʼїзду. – Хто цей мужик? – раптом почула вона знайомий голос. – Ого! Яка зустріч! – сплеснула руками жінка. – Невже це ти Олежику, власною персоною?! – Олю, та ти гуляла десь! – здивувався її колишній чоловік Олег. – Ну, зрозуміло, важко тобі без мене. Значить так – я прийшов миритися! Біля Олежика стояла якась велика дивна коробка. Оля придивилася до неї й ахнула

Оля сиділа зі своєю подругою Катею в кафе. Незважаючи на прекрасну погоду, Оля була похмура – недавнє розлучення з чоловіком

Read More
Життя

Лариса посмажила курочку, зварила борщ і вирушила на дачу до чоловіка. Ще здалеку жінка помітила, що машини Миколи біля будинку немає. – Дивно, він же точно на машині поїхав, – подумала Лариса. Вона піднялася на ґанок, відчинила двері – у хаті порожньо. – Та де ж він? Ми ж домовилися, що я сьогодні приїду, – здивувалася Лариса. Жінка зайшла на кухню, поставила борщ і курочку в холодильник, і сіла за стіл, щоб набрати до Миколи. Раптом Лариса помітила на столі якусь записку, вона прочитала її і застигла на місці

Микола Іванович сидів на кухні у дочки та їв сосиски. Підчіплював виделкою, дивився задумливо, мачав у кетчуп і довго жував,

Read More
Життя

Катерина сиділа за столом і промивала гречку, коли на кухню з зайшов чоловік. – Катю, вибач мені! – тихо промовив Михайло, опустивши очі. – Та я вже забула про це молоко, – усміхнулася жінка. – Та я не за молоко вибачення прошу, – сказав Михайло. – А за що тоді? – здивувалася Катя. – Я йду до іншої жінки…, – раптом промовив чоловік. Катя застигла. Вона повільно підвела очі на чоловіка. – Тепер все зрозуміло! Все стало на свої місця, – спокійно сказала жінка. – Ти про що? Що стало зрозуміло? – Михайло здивовано глянув на дружину, нічого не розуміючи

Катерина ніяк не очікувала почути від свого Михайла те, що він сказав. Ці слова пролунали як грім серед ясного неба.

Read More
Життя

Тетяна на кухні смажила котлетки, як раптом в ліжечку, заплакала дитина. Тетяна гукнула чоловікові: – Діма, підійди до Андрійка! Але Дмитро не відгукувався, і Тетяна, залишивши на плиті сковорідку, кинулась до сина. – Ну от котлети все, – з досадою сказала жінка, повернувшись на кухню. Але синочок, залишений на самоті, знову заплакав. – Дмитро, я нічого не встигаю, – підвищивши голос, звернулася повторно Тетяна до чоловіка. – Підійти до дитини! Відповіді від Дмитра знову не було. А за кілька секунд у квартирі пролунав неочікуваний голос

Суботній вечір. Дмитро, розташувавшись на дивані, розпочав перегляд найважливішого футбольного матчу прем’єр-ліги. Дмитро був так зайнятий тим, що відбувається на

Read More
Життя

Віктор з’їздив до батька і забрав його до себе, зовсім поганий став дідусь. – Наталю, батько трохи в нас поживе, – сказав чоловік дружині, коли повернувся. – Ну якщо вже привіз, то що тепер зробиш. Хай живе, – ображено сказала дружина. Наталя посадила діда Дмитра на кухні, а сама пішла застелити диван та розкласти речі свекра. За хвилину вона покликала чоловіка до спальні дідуся і про щось гучно розповідала. Дід Дмитро підійшов ближче, прислухався і застиг на місці

– Зовсім наш дідусь старенький став, сам вже не справляється… – сказав якось Віктор дружині. – Доведеться забирати його до

Read More
Життя

Софія прокинулася рано, зробила собі гарячий бутерброд з шинкою, заварила кави. Сьогодні ніяких справ не було, можна й відпочити. Жінка пішла у вітальню, ввімкнула телевізор, коли несподівано у двері подзвонили. – І хто б це міг бути? Я нікого не чекаю, – сказала вона сама до себе і пішла відкривати. Софія підійшла до дверей, жінка вже збиралася повернути ключ в замку щоб відкрити, як раптом почула розмову за дверима. Софія прислухалася до розмови і застигла на місці від почутого 

Софія Михайлівна прийняла непросте рішення. Воно їй далося нелегко, але виходу не було. Справа в тому, що Софія Михайлівна на

Read More
Життя

Ніна готувала вечерю, коли відкрилися вхідні двері. – Дивно, хто б це? – подумала жінка. Витираючи на ходу руки, вона поспішила в коридор. – Олексію? Чому ти так пізно? І чому один, без Віри та Андрійка? Щось сталося? – захвилювалася Ніна, побачивши свого сина. – Мамо, я від Віри пішов. Не можу більше з нею жити, – тихо сказав чоловік. – Я в тебе поки що залишуся. Ніна Василівна перегородила дорогу і сказала: – Ні! Ти тут не залишишся! – Але чому? – Олексій здивовано дивився на маму, не розуміючи, що відбувається

Ніна Василівна готувала вечерю, коли раптом відкрилися вхідні двері. Витираючи на ходу руки, вона поспішила до коридора. – Олексію? Чому

Read More
Життя

Андрій з Вікою одружилися і переїхали в новий будинок. Почали молодята порядки наводити. Андрій поліз прибрати у погребі. Одних тільки банок з вареннями та соліннями десятка два він витягнув. – Віка, твої батьки солоні огірки люблять? – запитав він. – Та куди ж їм стільки?! – ахнула дружина. Чоловік навів порядок, а наступного дня пішов прибирати у другий погріб, що під майстернею був. Став Андрій все витягувати та викидати. Раптом він побачив дві дивні цеглини під полицею. Андрій витяг їх, а там якась скринька. Андрій відкрив її і аж присів від побаченого

Закрутилося життя в Андрія в останній рік, стільки подій. Закінчив інститут. Одружився. Віка разом із ним в інституті навчалася, в

Read More
Життя

Микола прийшов до свого друга Федора, натиснув кнопку дзвінка і почав чекати. За хвилину двері відчинилися, і Микола, замість свого товариша, побачив його доньку Наталю. – Здрастуйте, дядьку Миколо, – привітно привіталася дівчина. – Ви, до тата? – До нього, – кивнув Микола. – А його тиждень не буде, – відповіла вона. Микола важко видихнув і раптом сказав: – Наталю, ти вечорами до вікон підходь, і дивися, світиться у мене світло в квартирі, чи ні. – А для чого це вам? – Наталя здивовано дивилася на Миколу, нічого не розуміючи

Додому Микола завжди їздив на ліфті, а ось його друг Федір жив у старому панельному будинку. Микола сяк-так піднявся на

Read More
Життя

На ювілей Володимира Юхимовича прийшло багато гостей. – Он, дивись Володимире, Кириленки до тебе йдуть з вітаннями і дочка їхня Ганна поруч! – раптом зашушукала до нього його мати Неля Борисівна. Володимир Юхимович обернувся і прийняв вітання. Подякував. – А це мій син Валерій, – діловито заявив він і підсунув хлопця вперед. – Дуже приємно, а це наша донька Ганнуся! Ну, хай молодь собі поспілкується гарненько, – посміхнувся батько Ганни і хитро підкрутив вуса. Валерій аж почервонів від несподіванки. Та далі все сталось і зовсім неочікувано

Володимир Юхимович важко зітхнув і опустив голову. Мама була не права, але її слова зачіпали його за живе. Про свій

Read More