Алла крутилася перед дзеркалом і посміхалася. Вони з чоловіком збиралися в кіно. Настрій був чудовий. Несподівано, думки Алли зупинив гучний дзвінок у двері. Алла здивувалася. Вони з Антоном нікого не чекали. Алла відчинила двері несподіваному гостю і аж прикрила рота рукою. – Цього просто не може бути! – тільки й промовила вона

Алла збиралася в кіно.

Настрій був відмінний, а віддзеркалення у дзеркалі ще більше його підняло.

Звідти на неї дивилася доглянута, стильно одягнена жінка. Алла задоволено посміхнулася до свого відображення, поправила зачіску і тепер була задоволена цілком і повністю.

Місяць тому їй виповнилося 40, але на свій вік вона не виглядала. Зазвичай їй давали максимум 35, а то й менше.

Втім, не дивно.

Алла приділяла собі дуже багато часу. Антон, чоловік Алли, ніколи не шкодував її грошей і вона користувалася цим на повну котушку.

Косметологи, масажисти, фітнес центри та активний відпочинок зробили свою справу.

Результат був очевидний.

Сам Антон дуже багато працював. Він мав свій невеликий, але досить прибутковий бізнес. На роботі чоловік Алли проводив дуже багато часу і витягнути його кудись здавалося нереальною витівкою, проте Аллі іноді вдавалося це зробити.

Ось і сьогодні вона вмовила чоловіка сходити в кіно.

Антон довго не хотів, але все ж таки погодився.

Алла була щаслива і передчувала чудовий вечір у компанії чоловіка, тим більше, що після кіно вони замовили столик у ресторані.

Несподівано, думки Алли зупинив гучний дзвінок у двері.

Алла здивувалася.

Вони з Антоном нікого не чекали.

Алла відчинила двері несподіваному візитеру і аж прикрила рота рукою.

-Цього просто не може бути! – тільки й промовила вона.

Перед нею стояв її син.

Син якого вона залишила 22 роки тому…

Алла важко зітхнула.

…Тітка знову весь день була незадоволена племінницею і Аллу це дуже напружувало. Що б вона не робила, за що б не взялася б, тітку все не влаштовувало і вона влаштовувала сварки на порожньому місці.

Сьогодні Алла вже переробила купу справ, але вони все не закінчувалися і не закінчувалися.

Тепер їй потрібно було приготувати вечерю на всю сім’ю, а сім’я у них була зовсім не маленька.

Алла пішла на кухню.

Вона вирішила, що зараз насмажить картоплі та зробить салат із сезонних овочів.

Сильно морочитися не хотілося. Все одно не догодиш! Тому вечерю було вирішено приготувати найпростішу, тим більше, що в холодильнику був холодець і домашнє сальце.

Алла поспішала. До приходу тітки та її чоловіка залишалося зовсім небагато часу і їй слід поспішати.

Як не дивно, але в цей день тітка була з цілком доброзичливим настроєм і навіть відпустила Аллу погуляти з подругами.

Алла повечеряла, швидко зібралася і незабаром уже стукала в хвіртку Ганнусі, своєї найкращої подружки.

Незабаром дівчата, сміючись, прямували у бік сільського будинку культури, де сьогодні проходила дискотека.

Дорогою до них приєдналися знайомі дівчата і тепер вони вже йшли дружною, галасливою компанією.

На дискотеці Аллі було нудно, але до того моменту, поки вона побачила Юрка.

Алла знала, що нещодавно у їхньому селі купили будинок якісь міські. Зрозуміло, що вони збиралися використовувати його, як літню дачу.

Останнім часом таке траплялося досить часто.

Місця у них були дійсно гарні, а нерухомість при цьому досить дорога. Напевно, це й було головною причиною того, що тут тепер було чимало дач, які заселялися влітку, але порожніли взимку.

Ось і родина Юрія купили тут будинок.

Коли Алла побачила Юрка то застигла. З того дня міський красень повністю зайняв її думки.

Юра теж прихильно поставився до місцевої дівчинки і незабаром вони почали зустрічатися.

Але тоді їй було 18 років. Юра був старший за неї зовсім не набагато. Молоді люди були щасливі та сповнені надій та грандіозних планів, але все пішло зовсім не так, як вони хотіли.

Літо скінчилося і Юрію пора було їхати.

Алла проводжала коханого зі сльозами на очах, але з великою надією, що все буде добре. Тим більше Юра обіцяв їй, що незабаром за нею повернеться і повезе з собою в місто, але після того, як він поїхав, Алла не отримала від нього жодної звістки.

Швидше за все, вона б і змогла забути Юру, однак у долі були свої плани. Зовсім скоро Алла дізналася, що чекає дитину.

Удома була грандіозна сварка. Тітка казала, що виставить її. У будинку почалося неймовірне, але тоді Алла все ще чекала Юру і вірила, що він приїде і забере її.

Дива не сталося. Юрій не приїхав, а Алла залишилася віч-на-віч зі своїми проблемами.

У результаті дійшло до того, що тітка сказала Аллі не повертатися додому, з пологового, з дитиною.

Так і сказала:

-Куди хочеш, туди і віддавай! Мені вона не потрібна!

Алла не знала, що робити. Рідних у неї більше не було, а де шукати Юру вона просто не знала…

Як не виступала тітка, але до пологового будинку за Аллою приїхала. Переживала пліток людей.

Приїхати то приїхала, але вдома Аллу чекало неймовірне.

Андрій, син Алли, народився слабеньким і постійно плакав. Це дратувало сім’ю тітки і вони, сварилися на Аллу.

Врешті-решт Алла не витримала і одного разу, загорнувши Андрія тепліше в ковдрочку, вона сіла на найближчий автобус до міста і поїхала.

Виїхала, щоб більше ніколи сюди не повернутись.

У місті Алла зовсім не розуміла, що робити далі. Грошей було зовсім небагато, жити було ніде, а на руках була зовсім маленька дитина.

Першу ніч Алла переночувала в місцевому готелі і саме там їй спало на думку таке, що, на той момент, здавалася їй найправильнішим.

Наступного дня, з самого ранку, Алла пішла до місцевого дитбудинку, де залишила сина.

Алла хотіла знайти хоч якусь роботу та житло, а потім забрати дитину назад, але її планам не судилося збутися.

Без освіти і без будь-яких навичок нормальну роботу знайти було неможливо, але Алла старалася.

Вона бралася за будь-які підробітки, а жила весь цей час у жалісливої ​​бабусі, з якою познайомилася того ж дня, коли віддала сина.

Бабуся пожаліла дівчинку і здала їй кімнату у своїй квартирі.

Звичайно, житло було не дуже, але для Алли це був оптимальний варіант.

Алла влаштувалася посудомийкою і за сумісництвом прибиральницею до одного з численних міських кафе, але незабаром, помітивши старанність жінки, господар перевів її в офіціантки.

Тепер вдень вона працювала в залі, а ввечері, мила підлогу.

Спочатку Алла відвідувала сина, який за цей час зміцнів і підріс, але незабаром у її житті сталося те, що змусило Аллу написати від дитини відмову.

Алла познайомилася з Антоном.

На той момент він був ще бізнесменом-початківцем, мав один торговий намет і багато планів на майбутнє.

Втім, у нього все вийшло і зараз Антон був успішним бізнесменом.

Весь шлях від намету до успішного бізнесу вони з Аллою пройшли разом.

У житті було різне, але вони все пережили і зараз могли повною мірою скуштувати плоди своєї праці.

Про Андрія, Антон нічого не знав.

Спочатку Алла переживала йому сказати, а потім вирішила, що чужа дитина йому ні до чого. Тим більше, що тоді Антон зовсім не хотів дітей, а коли обоє захотіли дитину, Алла народити не змогла. Що вони тільки не робили, куди тільки не зверталися, їм не вдалося.

Прийомних дітей Антон не хотів і Алла знову промовчала про сина.

З того часу минуло багато років і ось зараз Алла бачила перед собою свого сина.

Те, що це Андрій, вона зрозуміла одразу. Хлопець був повною копією свого батька, але все ж таки і від матері йому дещо дісталося.

На Аллу дивилися її власні очі, і це було дуже дивно.

Алла відсторонилася і пропустила Андрія у квартиру. Вона чудово розуміла. Настав час розплати і змінити це було неможливо.

З кімнати вийшов Антон, а незабаром він уже знав всю історію Алли та її сина.

Алла плакала. Вибачалася перед сином і чоловіком, але якщо перший матір вибачив, то Антон навпаки.

Він сухо сказав дружині, що подає на розлучення і що йому не потрібна дружина, яка обманювала його все життя і здатна залишила власну дитину.

Антон справді пішов, а невдовзі подав на розлучення.

Алла не знала, що робити.

Єдиною втіхою було те, що тепер поруч із нею був її син, але й тут Алла прогадала.

Андрій з матір’ю не залишився і невдовзі поїхав. Він хоч і сказав, що пробачив матір, але близькими вони так і не стали. Андрій дзвонив матері дуже рідко, а вона не нав’язувалась.

Алла чудово розуміла, за те, що вона зробила пробачення практично неможливо отримати й анітрохи не осуджувала сина за таке ставлення до себе.

Тепер Алла залишилася зовсім одна.

Вона не нарікала на долю.

Просто настав час розплати, тому що в житті за все треба платити.

Тепер Алла знала це абсолютно точно.

Але невдовзі вона таки знайшла своє. Своєму новому чоловікові Миколі вона розповіла все в перший же день.

-Тепер ніяких таємниць, – твердо вирішила вона.