Сковорідка полетіла в раковину, тарілки – на підлогу. Це кінець. Відносини вона зараз зіпсує, назавжди. У кімнаті, в якій тільки що велася жвава бесіда, повисла тиша. Олена знала, що всі це чули. Для них і зробила. Все. Терпіння скінчилося. Більше ніхто в її будинку не посміє так себе вести. “Бачте, не смачно готую” – крутилося в Олени в голові

Сковорідка полетіла в раковину, тарілки – на підлогу. Це кінець. Відносини вона зараз зіпсує. Швидше за все, назавжди. Але це вже не важливо.

У кімнаті, в якій тільки що велася жвава бесіда, повисла тиша. Природно, Олена знала, що всі це чули. Для них і зробила.

Все. Терпіння скінчилося. Більше ніхто в її будинку не посміє так себе вести. Першим на гуркіт прибіг чоловік.

– Що трапилася? Спіткнулася?

Потім він побачив тарілки, які явно були кинуті спеціально. Олена відсунула Дениса, пройшла повз і зайшла в кімнату:

– На вихід. Все, – вона не кричала і не скандалила. Навпаки – говорила тихо і спокійно. Але від такої інтонації більшості стало не по собі.

– Ти чого? – подивилася на Олену сестра чоловіка. Таня.

Буквально тільки що Таня з мамою весело сміялися над тим, що Олена приготувала. Овочі в салаті, бачте, не такі, як треба. І картопля погана. І взагалі – хто так готує? Власне, це і поставило крапку в терпінні Олени.

– На вихід. Негайно. Більше ви в мій будинок не прийдете, – повторила Олена.

Денис стояв позаду неї і боявся щось сказати.

Як там кажуть? Остання крапля. Ще до весілля, коли майбутні родичі з радістю приїхали знайомитися, Олена була в захваті. Які вони всі товариські й дружелюбні. Ось у неї сім’я не така. Там всі мовчазні. Батьки Олени ніколи не любили гостей і галасливої компанії, а їй так хотілося теплого спілкування.

І вона раділа. Поки не усвідомила, що родичі чоловіка не милі і добрі, а просто нахабні. І примчали вони в гості тільки через це. Варто один раз їх запросити, і вони стали з’являтися, як до себе додому. Іноді взагалі без попередження.

Могли самі дістати щось з холодильника. Могли взяти ноутбук і користуватися, хоча ніхто не дозволяв. Могли відкрити ящик або забрати шампунь.

– Так я тобі потім куплю, – улюблена фраза свекрухи. Вона завжди говорила, що потім принесе нову річ, але так жодного разу і не принесла.

Олена, до речі, давно підозрювала, що хтось із родичів бере з її шкатулки гроші. Там, звичайно, не основні накопичення. Так, трохи, якщо терміново знадобиться готівка, але все-таки неприємно. Спочатку дівчина сумнівалася, вона не пам’ятала точну суму, яка там була. Якось раз Олена спеціально перерахувала гроші перед приходом гостей. І так, після того, як вони пішли, в скриньці не вистачало 100 гривень. Трохи. Але дуже прикро.

Якщо раніше вони просто приходили і робили, що хотіли, то з недавніх пір, мабуть, відчувши повну свободу, почали і критикувати Олену. То вона не ті продукти купила, то килимок не там лежить. І готує вона, зрозуміло, теж погано. Тільки ось їсти вони не перестали.

Денису вона кілька разів натякала, що його родичам не потрібно так часто приходити. Він чув. Він намагався поговорити з мамою. Його мама ж робила вигляд, що не розуміє. На більш серйозну розмову Денис ніяк не наважувався.

І сьогодні була остання крапля.

Майже три години Олена витратила на цю вечерю. Нещодавно свекруха купила собі машину. Не нову, звичайно, і не дуже дорогу. Це і не важливо. Головне, що їздить.

З цього приводу і був накритий стіл.

І їм все не подобалося. З того моменту, як гості сіли за стіл, Олена тільки і чула, що вона все неправильно зробила.

Олена взяла зі столу тарілки і понесла їх на кухню, там вона по шляху ще взяла сковорідку. Ну, а потім … Дівчина сама не розуміла, що робить. Все якось накопичилося. І вона висловилася.

Гості пішли. Мама і сестра дивилися на Дениса так, ніби хотіли сказати:

“Ти з цим нічого не зробиш?”

А він і не зробив. Більш того – йому раптом стало легше.