Кохана, ну знову твої пиріжки підгоріли. І тісто жорстке. Все – таки готування, це не твоє – говорив Марині чоловік. З зіпсованим настроєм вона пішла до сусідки Люби. – Ох, Маринко, слухаю я тебе і по-доброму заздрю. Семен твій – золото, а не чоловік

– Кохана, ну знову твої пиріжки підгоріли .. І тісто жорстке .. Все – таки готування, це не твоє.

– Я старалася, а вийшло, як завжди ..

Марині було прикро кожен раз вислуховувати критику чоловіка з приводу її кулінарних “талантів”. Ну не виходить у неї смачно готувати, що тут поробиш ..

З зіпсованим настроєм вона пішла до сусідки Люби. Та була самотня, ні чоловіка, ні дітей. Три рази була заміжня – і все не те. То гуляка, то взагалі на афериста потрапила.

– Ох, Маринко, слухаю я тебе і по-доброму заздрю. Семен твій негуляє, гроші заробляє, дітей любить .. А мені от не пощастило з чоловіками в житті. Поличку навіть прибити не міг останній чоловік.

– У мого Семена руки золоті, все може робити, лагодити. Він дачу сам побудував, уявляєш? Все своїми руками зробив, диво просто.

– Слухай, а можна твого Семена попросити зробити мені полички на балконі? Я заплатила б, як годиться. А то зараз спробуй знайди майстра хорошого..

– Звичайно він допоможе. І не треба ніяких грошей, ми ж сусіди – з гордістю відповіла Марина.

*****

– Семен, знаєш Любу, сусідку нашу нову?

– Ні, не довелося познайомитися, а що?

– Та ти їй, як чоловік потрібен ..

– В сенсі?!

– Та не хвилюйся ти, не в тому сенсі .. Полички їй зробити треба на балконі, чоловіка немає, і майстра доброго не знайти, ось я і запропонувала твої послуги. Ти ж не відмовиш сусідці? Ми з нею здружилися останнім часом.

– Марина, ну ти даєш .. Раздаєш чоловіка наліво і направо .. Ну добре, допоможу я твоєї Любі, завтра якраз вихідний.

– Дякую, Семене! А я завтра пиріжки спечу, за новим рецептом, буде чим мені зайнятися.

Семен хмикнув, і вийшов з кімнати. На наступний день він взяв інструменти і пішов з ранку до сусідки. Марина поралася з тістом і начинкою для пиріжків. Ну цього разу точно все вийде. Принаймні, так запевняла жінка у відеоролику, за чиїм рецептом готувалися пиріжки.

Марина в передчутті здивувати чоловіка, гордо дивилася на тарілку пиріжків. Жінка з відео не обдурила, це були найкращі пиріжки, які готувала Марина. Семена все не було. Марина набрала його номер.

– Так, люба, слухаю

– Семен, ну що ти там, все вже зробив?

– Майже, ще трохи залишилося, скоро прийду.

Марина накрила стіл, і чекала чоловіка в прекрасному настрої. Ось Семен здивується, побачивши і спробувавши ці прекрасні пиріжки!

– Мамо, можна ще пиріжок? Дуже смачні, ти купила десь?

– Що значить купила? Я сама їх спекла!

– Аа, зрозуміло, а то у тебе вони раніше несмачні були, я їх у відро випльовував, поки ти не бачиш.

– Ну це було раніше, синку.

Відчинилися двері. Семен прийшов. Марина підійшла до столу, і очікувала побачити здивування на обличчі чоловіка.

– О, пиріжки, прикольно. Тільки я не голодний. Мене Люба нагодувала, я об’ївся.

– Люба?! Ого, як ви подружилися… І чим же вона тебе пригощала?

– Я так смачно ніколи ще не їв. Борщ з пампушками, запечені овочі з м’ясом, і пиріг..Тісто, хоч губами їж, м’яке, повітряне..

– Ну вистачить .. Все зробив у неї? Їй сподобалось?

– Ще б пак .. Вона в захваті була від моєї роботи. Стільки добрих слів я ніколи не чув на свою адресу. Люба дуже хороша жінка, і куди тільки чоловіки дивляться.

Марина засумувала. Допомогла подрузі, називається. Нагодувала, слів хороших наговорила, мабуть і в халатику короткому з розрізом була. Ох, Люба, невже око на мого Семена поклала?

– Люба, ну як тобі мій Семен? Добре роботу виконав?

– Просто чудовий у тебе чоловік. Руки з того місця. Зробив все, як треба. Нагодувала його смачним обідом, як неяк безкоштовно робить, в знак подяки. Я його ще попросила у моєї мами полагодити шафу, він погодився. Ти ж не проти, я сподіваюся?

Марина задумалася. Може, вона все накрутила в голові? Ну допоможе він її мамі, що такого?

– Звичайно я не проти, користуйтеся, справжніх мужиків зараз мало.

– Подаруй мені свого чоловіка, мені стільки всього зробити треба ..

– Ні, такий чоловік потрібен самій!

Вони розсміялися і пішли пити чай з булочками, які спекла Люба.

На наступний вихідний Семен пішов лагодити шафу Любиній мамі. Вона жила недалеко від їхнього будинку. Прийшов до вечора. Від нього пахло смачною їжею.

– Марино, уявляєш, Люба з мамою мене загодували просто. Весь день то одне, то інше .. Гуся смажили, потім торт “Наполеон” мій улюблений, ввечері картопля з грибами. Я думав, що лусну! Все таке смачне!

– Ну ось, а я вечерю приготувала, думала разом поїмо ..

– Ні, дякую Любі, я тепер довго їсти не захочу.

*****

– Марино, тут така справа .. У мене телевізор зламався, не міг би Семен прийти подивитися, в чому справа?

– Ні, Люба, звернися в ремонтну майстерню, там тобі все полагодять. Семен буде зайнятий, справ повно.

Люба скривила обличчя, знизала плечима. На цьому їх дружба закінчилася.

Марина більше не ходила до неї хвалитися чоловіком, і на майбутнє вирішила, що непотрібно подругам знати, який у неї чудовий чоловік.