Жанна сиділа на кухні і говорила по телефону. – Світлано, що ти таке кажеш? Ти не могла переплутати? – схвильовано говорила вона в слухавку. – Мій Микола з білявкою у ресторані? Та бути такого не може! Жанна вирішила поїхати до того ресторану. Ось і він! З білявкою! Вони сіли за стіл. Він тримає її за руку. Це вже занадто! Жанна встала і рішуче пішла до них

-Ви мені дякувати маєте за все! Іди, он, кахлі мий, ходиш тут без діла!

Катя мовчки пішла у ванну, увімкнула воду, і заплакала. Не так вона собі уявляла життя у місті.

Поїхали вони з подругою Марійкою по хороше життя, і ось тепер мають працювати майже задарма у Жанни Валеріївни…

Спочатку все було, як у казці. Багата жінка взяла їх у свій будинок. Марійку на кухню – готувати, а Катю – прибирати в будинку.

Платила Жанна добре і була всім задоволена.

Але потім раптово вона змінилася. Почала сваритися, чіплятися до дрібниць. А потім і взагалі заявила, що вони взяли її дорогі прикраси…

-Отже так, дівчатка. У мене зникли дорогі сережки і я знайшла їх у вашій кімнаті, під ліжком! У мене є фото і відео, як я їх знайшла поки вас не було вдома. Ви хоч уявляєте, що я тепер можу зробити?!

Я добра жінка, тому прощаю вас, але ви повинні відпрацювати вартість сережок. Тому платити я вам не буду, поки не відпрацюєте. А підете від мене, то я одразу заяву напишу.

Катя з Марійкою не знали, що робити, і як бути, і продовжували працювати, за миску супу та дах над головою.

Хазяйка жила одна, ні чоловіка, ні дітей у неї не було. Будинок та гроші дісталися їй від багатих батьків, які поїхали жити за кордон.

Все змінилося, коли у Жанни Валеріївни з’явився чоловік. Кілька разів вона приводила його додому, але Каті з Марійкою вона заборонила виходити з кімнати, коли він гостював.

-Алло, Світлано, я така щаслива! Микола чоловік моєї мрії! Думаю, він незабаром зробить мені пропозицію! Я так хочу цього, набридла вже самота. Микола успішний підприємець, має мережу ресторанів, гідна пара для мене.

Жити, мабуть, будемо в мене. Все-таки будинок не порівняти з його квартирою, я вже звикла тут. Я так переживаю, щоб його ніхто не забрав у мене. Він мій. Уявляєш, я скоро стану заміжньою жінкою!

До речі, дякую за пораду, як не платити працівницям. Спрацювало чудово, безплатно тепер мені вони обходяться.

Катя прочинивши двері кімнати, в якій вони жили з Марійкою, слухала розмову господині з подругою. Ага, значить нареченого звати Микола, треба запам’ятати.

-Агов, ви, чому не поміняли воду у вазах? І пил скрізь, зовсім розперезалися, ледарки! Ох, це все моя доброта. Де б ви були зараз, якби не я?

-Ну, нічого, вона ще отримає своє, – подумала Катя.

-Так, сьогодні ми вечеряємо у нас, щоб усе було на найвищому рівні! Список страв я залишила, Марія, постарайся вже! – сказала Жанна.

І Марійка постаралася. Цілий вечір Жанна не виходила з туалету. Вечір був зіпсований.

-Ах, ти ж! Ти що наготувала такого? Весь вечір в туалеті була! Ох, ось вона, моя доброта, вилізла боком. Збирайте речі і геть із мого будинку! Зараз я перевірю усі свої речі, щоб справді нічого не зникло!

Катя з Марійкою швидко зібрали речі і пішли, голосно гримнувши дверима. У них було трохи грошей, які надіслали їм батьки. На перший час вистачить…

Минуло кілька місяців.

Жанна сиділа на кухні і говорила по телефону.

-Світлано, що ти таке кажеш? Ти не могла переплутати? – схвильовано говорила вона в слухавку. – Мій Микола з блондинкою вечеряє щодня у ресторані? Та бути такого не може! Ти точно знаєш?

Жанна була розгнівана. Останнім часом стосунки із нареченим зіпсувалися. Він перестав сам дзвонити, приїжджати, а якщо Жанна запитувала, коли вони побачаться, знаходив всілякі відмовки.

Жанна вирішила поїхати до того ресторану, де його бачила Світлана. Зайнявши стіл, вона спостерігала за відвідувачами. Миколи не було. З’ївши салат, Жанна вирішила вже йти.

Але ось і він! З білявкою. Вони сіли за стіл. Обличчя дівчини не видно, але у неї струнка фігура та гарне плаття. Вибирають страви, сміються. Він тримає її за руку. Це вже занадто. Що за він собі дозволяє?

Жанна підвелася, і рішучим кроком пішла до них.

-Миколо, я щось не зрозуміла… Ти що тут робиш з цією?

-Жанно? А що ти тут робиш? Це мій ресторан, і я тут вечеряю з гарною дівчиною. Познайомся, це Катя, вона працює у мене.

Жанна не вірила своїм очам. Це була її колишня хатня робітниця Катя, яку вона виставила. Вона дуже змінилась. Волосся відросло, з брюнетки вона перетворилася на блондинку.

-Здрастуйте, Жанно Валеріївно. Ми з Миколою любимо один одного, і збираємося одружитися, та Микольцю? У нас буде дитина, уявляєте? Якась робітниця народить від вашого нареченого, який конфуз!

Жанна заплакала. Такого вона ще ніколи не відчувала! Якась дівка, посміла відвести у неї коханого чоловіка! А Микола сидить і сміється. Це обурливо!

-Та я… Та ви… Я вам покажу… Миколо, як ти міг?!

Жанна вискочила з ресторану. Катя засміялася їй услід. Жанна надовго тепер її запам’ятає. А Каті дістався такий шикарний чоловік, закохався у неї.

І хоч вона й сказала неправду про дитинку та весілля, але хто знає, може так і станеться.

Адже Катя гідна щастя, не менше за всяких там Жанн!