Рита з Вадимом зайшли у свою квартиру й застигли. У коридорі, прямо на підлозі, лежала якась чоловіча куртка, чоботи й дорожня сумка. Вони перезирнулися. Поки їх не було вдома, хтось зайшов у квартиру. Рита відкрила двері в кімнату і здивовано зупинилася – на дивані спав Василь… Її колишній чоловік

Рита з Вадимом зайшли у свою квартиру і застигли… У коридорі, прямо на підлозі, лежала якась чоловіча куртка, чоботи й дорожня сумка.

Вони перезирнулися. Поки їх не було вдома, хтось зайшов у їхню квартиру…

Рита відкрила двері в кімнату і здивовано зупинилася – на дивані спав Василь – її колишній чоловік.

Кого, кого, а його вона точно не очікувала побачити…

І не те, що у своїй квартирі, а взагалі у цьому житті…

П’ять років тому Василь пішов від Рити до Олени. Вона була його першим коханням. Він подав на розлучення, і поїхав з нею в Італію.

Прожила Рита з Василем разом майже чотири роки. У них була донька, яка залишилася жити з нею.

Коли Василь одного разу заявив, що йде від неї, Рита не повірила в те що відбувається. Вона досі пам’ятає його слова, коли він, вмовляв зрозуміти його, пробачити й відпустити:

-Рито, ти хороша жінка, але я досі кохаю Оленку. Ось не бачив я її і ніби не потрібна вона мені була, а як побачив місяць тому, як поговорив з нею, то зрозумів: люблю я її і не можу без неї.

До того ж, Оленка їде в Італію, а там рівень життя кращий, ніж у нас… Так вийшло, що тут зробиш…

Скільки сил коштувало Риті, щоб стриматися і відпустити його.

Для неї тоді весь світ був не милий: вона ж так кохала Василя, а він мало того що зрадив, так ще й залишає її саму з донькою заради якогось свого «першого кохання»…

Після його від’їзду Рита довго сумувала і плакала вечорами.

Рита сподівалася, що Оленка покине Василя і він повернеться до неї і їхньої донечки Олі. А вона його прийме. І навіть згадувати не буде те, що він її покинув і зрадив.

Та час ішов, а Василь не повертався.

І Рита змирилася зі своєю долею. А ще вона зрозуміла, що таку зраду вона мабуть ніколи пробачити не зможе…

А потім вона познайомилася з Вадимом. Спочатку вони просто спілкувалися, потім потоваришували, а рік тому вона стала його дружиною.

Рита любила Вадима, а Вадим любив її. І Олю він прийняв, як рідну доньку.

З ним Рита забула про минуле кохання, про минулу образу і була щаслива по-справжньому.

Тому зараз, побачивши Василя, у серці в неї нічого не тьохнуло. Було тільки відверте здивування.

-Василю, ти що тут робиш? – запитала Рита, намагаючись розбудити колишнього чоловіка.

Василь розплющив очі і посміхнувся. Але побачивши поряд із Ритою іншого чоловіка, він перестав посміхатися і сів на дивані.

Василь вже зрозумів, що Рита живе не сама, але він настільки був впевнений в тому, що вона, як і раніше, любить тільки його, що поводився, ніби він далі її чоловік.

-У мене ключі є від квартири. Ти бачу замки не міняла. І взагалі я твій чоловік і тут прописаний. Чи ти забула?

-Взагалі-то, колишній чоловік, – спокійно відповіла йому Рита. – І я все добре пам’ятаю. Тому ще раз питаю – що ти тут робиш?

-Я до себе додому повернувся, – дивлячись їй в очі нахабно відповів Василь і закинув ногу на ногу.

-Це не твоя квартира, – трохи підвищила голос Рита.

Вона дивилася на Василя, такого гарного, зухвалого і… Чужого чоловіка.

-Ми розлучені і ми – чужі люди. Я маю чоловіка, якого я люблю. Тобі тут не місце.

-Ну Риточко, ну ми ж не чужі! – знову завів свою пісню Василь, зовсім не звертаючи уваги на те, що поряд з Ритою стоїть її теперішній чоловік. – Ну, я ж до тебе повернувся. Ну, я ж знаю, ти мене любиш.

Якби він ось так прийшов років зо три тому, Рита була б, мабуть, щаслива і пробачила б йому все. Але тепер вона має Вадима і він її дуже любить.

Рита міцно взяла Вадима за руку. Вона боялася, що він розізлиться і піде, або ще якихось дурниць наробить.

Вона дуже боялася його втратити. І знала, що якщо зараз вона не виставить із квартири Василя, то піде Вадим.

-Помиляєшся, я не люблю тебе, відкарбовуючи кожне слово сказала Рита. – Ти зрадник і нам нема про що з тобою говорити. Залиш ключі і йди з моєї квартири.

-А я зараз зателефоную куди треба і скажу, що в мою квартиру чужий чоловік зайшов, – з єхидною усмішкою сказав Василь.

Вадим стиснув кулаки, але Рита його зупинила.

-Тут ти чужий, а він – мій чоловік, – не стримуючись, крикнула: – Йди геть звідси!

Василь розгублено закліпав очима. Рита, яка завжди була з ним ніжною і м’якою, навіть у той момент, коли вона говорила про розлучення, кричала і дивилася на нього зі злістю. Таким він її ніколи не бачив.

Василь повільно встав і почав збирати свої речі.

Після того, як він пішов, Рита міцно обняла Вадима.

Тільки він їй потрібен. І її донечка. А ще малюк, який з’явиться у них через пів року…

Рита виписувала з квартири Василя через юристів.

Він до останнього опирався і знаходив цілу купу аргументів, але його все одно виписали.

І Риті було зовсім не цікаво, чому він зараз не в Італії, і чому вирішив отак нахабно заявитися до неї додому…