Жовтень 2022 – Сторінка 15 – Тут цікаво

Тут цікаво

fcvomond 14.10.202214.10.2022 0 Comments

Віктор привіз наречену в село до бабусі, знайомитися. – Бабусю, це Аліна, – представив він дівчину бабі Валі. – Дочекалася, – усміхнулася баба Валя. – Ну, йдемо до столу. Молоді зайшли на кухню. На столі стояла смажена картопля з котлетками. – Зараз я ще салат дороблю. Аліно, сходи на город кропу з петрушкою свіжого скубни, – попросила бабуся дівчину. – Добре, – Аліна встала і пішла. Дівчина повернулася за хвилину. – Ось тримайте, – вона простягла бабусі жменю зелені. Валентина подивилася на зелень і аж присіла від подиву

– Ти зрозумій, Вітя, не потрібна нам міська, – застерігала внука бабуся Валя, посуваючи ближче рум’яні пиріжки. – Ти їж,

fcvomond 14.10.202214.10.2022 0 Comments

Дарина прийшла в гості до своїх друзів. Стіл вони вирішили накрити на веранді. – Так, всіх прошу до столу! Шашлик готовий! – оголосив Ілля, господар будинку. Всі загомоніли і посідали за стіл. Раптом в Іллі задзвонив телефон. – Привіт! Давай під’їжджай, – сказав він комусь у слухавку. Він відкрив ворота і на подвірʼя заїхав дорогий джип. З машини вийшов якийсь чоловік. Дарина придивилась до нього і ахнула

Є люди, яким не подобається осінь. Хмарне небо, часті дощі, вогкий вітер і сіра природа навколо. А ось Дарині дуже

fcvomond 14.10.202214.10.2022 0 Comments

Микола зайшов на кухню, сполоснув дві чашки і налив дітям молока. Поки вони їли, чоловік поставив чайник, вимив посуд. Хотів ще скласти продукти в холодильник, але той виявився настільки брудним, що чоловік передумав. Раптом пролунав звук відчинених дверей. На кухню зайшла Юля. – Мамо, а дядько Микола нам булочок купив і молока, – одразу радісно повідомив хлопчик. – Який ще дядько Микола?! – Юля здивовано дивилася на чоловіка і не розуміла, що відбувається

Юля прокинулася від якогось дивного звука. -Володя! – голосно гукнула вона, не розплющуючи очей. Через хвилину в її кімнату забіг

fcvomond 13.10.202213.10.2022 0 Comments

Марічка з сином приїхала в гості до своєї сестри Ліди. Приїхала без попередження. Сестра давно перебралася в інше місто і від неї не було жодної звістки. Марічка піднялася на третій поверх, до тієї квартири, де жила її Ліда. Приклавши вухо до дверей, Марічка довго слухала, але так нічого й не почула. Тиша стояла така, наче вдома й не було нікого. Марічка тихенько постукала раз, другий і навіть не повірила спочатку, коли двері відчинилися. Побачивши сестру, вона ахнула і прикрила рота рукою. – О, Боже! Лідочко… – тільки й сказала вона

-Ох, Марічко, ну до чого ж ти недолуга! Хіба так можна? Та будь-яка знає, що спочатку в ЗАГС, а потім

fcvomond 13.10.202213.10.2022 0 Comments

Ліда гортала газету оголошень. Раптом жінка помітила напис: – “Продаю стару етажерку”. Ліда на хвилину задумалася. Вона згадала своє дитинство, і ту етажерку, яка була у її дідуся і бабусі в селі. Вона набрала номер телефону продавця та домовилася про зустріч. У призначений час двері їй відчинив дідусь. Він провів Ліду в невелику кімнату і вказав у куток біля ліжка. Ліда глянула туди і застигла від здивування. – Цього не може бути, – тільки й промовила вона

Ліда гортала газету оголошень. Раптом жінка помітила напис: – “Продаю стару етажерку, недорого, хоч для книг, хоч для чого завгодно».

fcvomond 13.10.202213.10.2022 0 Comments

Марина з сестрою Тетяною поїхала на цвинтар – батьків провідати. Вони зайшли в церкву, поставили свічки. Таня своїй бабусі Ганні вперше записочку залишила. Сестри зайшли до батьків, поприбирали. Квіти у баночки поставили. – Ну що, Тетяно, ходімо, пошукаємо, де твоя бабуся Ганна лежить? – Ходімо, Марино. – Ось вона, Тетянко! Давай я фото протру. Дивись, а тут хтось прибирав, дивно. – Здрастуйте, ви до Ганни Дмитрівни? – раптом почувся чоловічий голос. Марина глянула на чоловіка й ахнула. – Цього просто не може бути! – тільки й подумала вона

-А ще у вас був величезний садок. Твоя бабуся нас часто пускала туди. Там малина росла дуже солодка. Вишні були

fcvomond 13.10.202213.10.2022 0 Comments

Анастасія важко зітхнула і витерла сльози. – Треба в магазин сходити. Хоч хліба й картоплі купити, – вирішила вона. Жінка кивала на вітання сусідів, але намагалася не говорити. Соромно було за свого сина Юрка. Анастасія пішла у дальню крамницю – там знайомих менше. Купила хліба, трохи картоплі, пару цибулин, і поволі пішла назад. Раптом біля неї зупинився великий джип, з якого вискочив якийсь чоловік і кинувся до неї. – Анастасія Валентинівно, здрастуйте! – радісно вигукнув він. – Ви хто? – жінка застигла від здивування. Вона уважно глянула на чоловіка й ахнула

-Мамо, дай сто гривень! – сказав син. -Синку, до моєї пенсії ще тиждень, а грошей зовсім не залишилося… -Не можу,

fcvomond 13.10.202213.10.2022 0 Comments

Тоня прийшла на могилку чоловіка, трохи прибрала, прополола бур’ян. – Ось, Юра, прийшла я, – тихо говорила Тоня. – Я собі гарну діляночку прикупила, поряд з тобою. Жінка розмовляла з чоловіком, ніби він досі поряд. – Юра, я тут подумала, може верстат твій та інструменти продати комусь, – продовжувала свій монолог жінка. Раптом за два метри від могилки Юрія Антоніна помітила якось чоловіка, який уважно прислухався до її розмови. – Доброго дня. У мене до вас пропозиція! – загадково сказав незнайомець, підійшовши до Тоні

Антоніна відчинила стару шафу і дістала сорочку. – Тоня, ти що, не роздала Юрині речі? – запитала сусідка Галя. –

fcvomond 13.10.202213.10.2022 0 Comments

Світлана, в своїй кімнаті, складала одяг у шафі. Жінка почула, як у коридорі хтось галасує – то була свекруха, яка приїхала до них у гості. Раптом у кімнату Світлани постукали. – Можна? – спитала за зачиненими дверима Ніна Василівна. – Так, заходьте, – гукнула невістка. Свекруха зайшла і мовчки дивилася на Світлану. – Що ви хотіли? – запитала вона. Ніна Василівна підідійшла ближче і тихо сказала: – Йди геть з цього дому! Світлана здивовано дивилася на свекруху, нічого не розуміючи

– Сину, зроби з нею щось! – вигукувала в слухавку Ніна Василівна. – Я не можу з нею жити! –

fcvomond 13.10.202213.10.2022 0 Comments

Марія Іванівна поставила чайник, відкрила баночку полуничного варення і сіла за стіл. У неї були гості. Її племінник Вадим і його дружина Ольга. Цілу годину вони розповідали Марії Іванівні про свої проблеми. – Ну продайте ви свій будинок, тітонько, – благав Вадим. – Я ж ваш єдиний родич! Нам гроші дуже потрібні. – Ну добре, добре, – нарешті сказала Марія Іванівна. – Вмовили. Продам я будинок. От тільки з вами я не житиму. – А де ж ви житимете? – здивувався Вадим. Марія Іванівна хитро глянула на племінника

Марія Іванівна поставила чайник, відкрила баночку полуничного варення і сіла за стіл. У неї були гості. Її племінник Вадим і