Михайло мовчки роззувся у коридорі, пройшов на кухню і сів за стіл. Люба розігрівала обід у мікрохвильовці. Чоловік якось дивно глянув на неї і раптом видав: – Любонько! Зовсім же ж трохи залишилося тобі, потерпіти! Тільки рік – і я вільний! Нарешті ми зможемо одружитися, і ми матимемо нормальну сім’ю! Михайло дуже радів, цілував її руки, обіймав, говорив різні приємні та гарні слова. Люба аж застигла від здивування. Вона не розуміла, що відбувається
-Ну що, Любцю, твій Михайло ж і не хоче приїхати хоч раз із тобою? Сходив би на шашличок біленької б
Read More