Для Дарини Варвара Миколаївна була як рідна. Вони дружили й допомагали одна одній багато років. Але час не шкодує нікого. Варвари Миколаївни не стало. Для Дарини це була велика втрата… Минуло пів року. Дарина отримала спадщину й стала хазяйкою квартири жінки. Якось, вона прийшла додому з магазину. Дарина роззулася й занесла пакети з продуктами на кухню. Раптом пролунав наполегливий дзвінок у двері. – Господи, аж злякалася, – пробурмотіла дівчина. – Хто це там так надзвонює? Максим мій ще наче в дорозі… Дарина пішла в коридор, відкрила двері й очі витріщили від побаченого
Варвара Миколаївна з вікна своєї квартири, що була на другому поверсі п’ятиповерхового будинку, спостерігала за дівчиною років п’ятнадцяти, яка вже
Read More