Марина взяла телефон і набрала номер матері. – Мамо, у твого внука Сашка день народження, ти ж пам’ятаєш? – запитала вона. – Звичайно памʼятаю! – відповіла Ольга Ігорівна. – Я хотіла запросити тебе, – продовжила Марина. – І… Миколу цього твого. Приходьте, пора нам познайомитися… Марині було незвично бачити маму з іншим чоловіком, а не з батьком. Слово взяв Микола. – Я бачу всі вже ситі і всіх кого треба, вже привітали, – підморгнув він маленькому імениннику. – Ми хотіли б з Олею запросити вас на нашу скромну урочистість. – Яку ще урочистість? – тихо ахнула Марина. Вона не розуміла, що відбувається
Марина не одразу помітила, що мама повернулася з прогулянки якоїсь іншої – очі блищать, як у закоханої школярки, загадкова усмішка.
Read More