Антоніна Василівна зварила борщ. Потім прийшла її подруга Клавдія. Вони пообідали. – У сина мого сусіда жінка зʼявилася, – ніби між іншим сказала Клавдія. – Ой, та й добре, – сказала Антоніна. – Сама кажеш, чоловік гарний. – Не знаю, як тобі й сказати, – Клавдія насупилася, а потім тихо додала: – Зінка твоя до сина сусідського бігає. Сама бачила! Антоніна застигла
Антоніна Василівна задумливо дивилася у вікно на нескінченно гарний зимовий краєвид. Тиша та спокій… Але на душі у Антоніни Василівни
Read More