Уляна повернулася в кімнату гуртожитку, її подруга Настя гірко плакала. – Що сталося? – захвилювалася вона. – Батька не стало, – схлипнула Настя. – Завтра прощання. – Я поїду з тобою, підтримаю, – заспокоювала подругу Уляна. Вранці дівчата приїхали до Насті додому. З будинку на зустріч вийшла мама Насті. – Боже мій! І де ти її знайшла? – раптом сказала мама Насті. – Це ж сестра твоя! – Яка сестра? Це моя подруга, – здивувалася Настя. – Ні, доню! Це твоя сестра! – наполягла жінка і назвала точну дату народження Уляни. Уляна застигла від почутого, незрозумілим поглядом дивилася то на Настю, то на її матір
– Уляно, за тобою бабуся прийшла, – вигукнув однокласник Славко. – Он, чекає на тебе… А за мною ще не
Read More