Марина зателефонувала до свого знайомого Євгена. Той мав замінити їй замок у дверях. – О вісімнадцятій тридцять буду біля ваших дверей, – сказав чоловік. – Так нормально, чи краще мені прийти пізніше? – Ні, все чудово! – відповіла дівчина. Рівно о пів на сьому пролунав дзвінок у двері. На порозі стояв Євген, з валізкою для інструментів у руці. – Несіть свого замка, будемо встановлювати! – бадьоро сказав чоловік. Поки Євген порався із дверима, Марина приготувала нехитру вечерю. Невдовзі Євген гукнув: – Хазяйко, приймайте роботу! Марина вийшла з віником, щоб одразу підмести біля дверей, і застигла від побаченого
В той день негаразди в Марини почалися з самого ранку. В автобусі було повно людей і їй здавалося, що саме
Read More