Автор: fcvomond
Наталя дістала з шафи старі фотографії та почала їх з цікавістю розглядати. – Наталю, ти що тут робиш? О! Фотографії дивишся, – мати підійшла і спробувала зазирнути в альбом, але Наталя чомусь швидко його закрила. – Так, мамо. Знаєш, захотілося подивитися. – А що там у вас з Ігорем? Ви коли нарешті мені внуків подаруєте?! Настрій Наталі одразу зіпсувався
Наталя дістала з шафи старі фотографії та почала їх з цікавістю розглядати. Ось це вона зовсім маленька, це вона у
Read More
Оксана прийшла з роботи втомлена. – Привіт! – в коридорі стояв її чоловік. – Я так втомилась. – Нічого, зараз виспишся, – сказав Петро. Оксана зайшла в спальню, зняла з ліжка покривало і застигла на місці. – Петю, у нас що нова постільна білизна? – запитала вона. – Таак… Це подарунок тобі… – відповів він. Жінка лягла в ліжко, взяла подушку і раптом відчула запах парфумів. Оксана різко сіла на ліжку – таких парфумів у неї не було
-Як же я скучив! – вигукнув Петро до Тані, відкриваючи двері в свою квартиру. Тетяна здивовано дивилася на нього. -Петю,
Read More
Оля зайшла в квартиру, тихенько роззулася. Раптом вона зрозуміла – вдома ще хтось є. Вона відкрила двері на кухню і побачила чоловіка з його батьками. – Оля, сідай! Нам треба поговорити, – сказала свекруха. – Може я чайник поставлю спочатку? – Почекає твій чай, – тон свекрухи не віщував нічого хорошого. – Щось сталося? – невпевнено запитала Оля. – Це нам цікаво, що сталося?! Ти чого за дітьми не дивишся і чоловіку не допомагаєш? Оля так і застигла від обурення
Олі не хотілося повертатися додому. Знову бачити невдоволене обличчя чоловіка, чути його дорікання, що все не так… Яка вона нездала
Read More
– Юля, що за бардак у квартирі? А суп чому такий каламутний? – невдоволено запитала мама. – Я не встигаю, і Вася мені не допомагає! – А чого це він повинен тобі допомагати, він – працює, ти вдома! Юлю дратувало таке втручання мами, і якось вона заявила: – Мамо, я не розумію, чому ти весь час Васю захищаєш, а не мене? Я ж твоя дочка!
– Галино Андріївно, теща моя люба, матусю моя! – благав Вася у телефон. – Приїжджай до нас, будь ласка, моїх
Read More
Настя повернулися додому з роботи. Почала готувати вечерю. Потім увімкнула ноутбук перевірити пошту і побачила лист. Відправника вона не знала. Настя відкрила його, і застигла перед екраном. На трохи змазаному знімку чорнява дівчина сиділа на колінах у Максима – чоловіка Насті
– Ти знову пізно прийдеш? – Настя стояла у дверях кімнати та дивилася, як Максим одягається. – У мене ненормований
Read More
Григорій прийшов додому. На кухні сиділа дружина з подругами. Усі веселилися, салати якісь на столі. – Ось і мій красень, – сказала Таня. Він привітався, але ніхто не відповів. Григорій усміхнувся і пішов у вітальню. – Хороший, – почув він за спиною і застиг. – Але Іван краще! – Та тихіше! – зашепотіла Таня. Григорій стояв і не знав, що робити
Григорій сидів на дивані з дітьми і дивився з ними мультики. Вони завжди так раділи його приходу і не відходили
Read More
– Тамаро, Михайло сказав, що дівчину приведе завтра, – сказав Петро дружині. – Радість яка.. Треба готуватися, – заметушилася Тамара. Жінка до блиску прибрала квартиру, зробила салати і накрила на стіл. Чоловіка вона вбрала в костюм, а сама одягла найкращу сукню. Пролунав дзвінок у двері. Жінка відкрила і застигла на місці. Поруч з її сином стояла зовсім не дівчинка, а жінка років сорока
– Ну все! Дочекалися! Радій, Тамаро. Михайло сказав, що дівчину приведе завтра. – Треба прибратися гарненько, – заметушилася Тамара Василівна.
Read More
– Олексій! Синочок мій, – розносився на всю вулицю голос Петрівни. Вона йшла вулицею і плакала. Із найближчої хати вибігла подруга Галини, Наталя: – Галю, що трапилося? Ти чого плачеш? – Олексій мій! Сказав, що наречену привезе з райцентру. А я ж мріяла, щоб він і твоя Оленка… Михайлівна здивовано глянула на подругу
-Олексій! Синочок мій! Олексій! Ой, ой! – розносився на всю вулицю голос Петрівни. Вона йшла вулицею, низько опустивши голову, голосно
Read More
Ольга Іванівна підвела голову. – Мабуть, довго не протягну, – виирішила жінка і набрала номер сина. – Не стане мене скоро, Миколо, – тихо сказала Ольга. – Що трапилося? Ти погано почуваєшся? – запитав Микола. – Ні, все добре. Відчуваю просто, що прийшов мій час, – жалібно промовила Ольга. – Ну, якщо все добре. То я пішов працювати, – відповів син і поклав слухавку. А у понеділок Микола вже не зміг додзвонитися до мами
Ольга Іванівна підвела голову. Жовті вогники в кутку кімнати згасли. – Ой, мабуть, довго не протягну, – виирішила Ольга Іванівна.
Read More